Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти
Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області
Знам'янське територіальне відділення МАН України
Відділення: мовознавство
Секція: англійська мова
ЛЕКСИКО - СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ
КУЛІНАРНОГО РЕЦЕПТУ
Роботу виконала:
Поциба Альона Олександрівна
учениця 11 класу
Петрівського НВК
Науковий керівник:
Петрова Олена Олександрівна,
учитель англійської мови
Петрівського НВК
с. Петрове – 2016
ТЕЗИ
У роботі «Лексико-семантичні особливості тексту кулінарного рецепту» учениці 11 класу Петрівського НВК Поциби Альони Олександрівни, науковий керівник Петрова Олена Олександрівна, вчитель англійської мови Петрівського НВК, розглянуті питання лексико-семантичних особливостей тексту кулінарного рецепту як особливого типу тексту.
Вивчення закономірностей, пов’язаних із семантичною і структурною організацією текстів, перетворилося в останні десятиліття в окрему галузь лінгвістики. Але розробка теоретичних і практичних питань у цій галузі ще далека від завершення. Особливо недостатньо вивченим є такий тип тексту, як кулінарний рецепт. Однак, у зв’язку з збільшенням кількості різноманітних видань з кулінарії, текст рецепту починає привертати до себе підвищену увагу.
На сучасному етапі дослідження англійської кулінарної лексики уваги потребують питання лексико-семантичного моделювання назв страв, а також розгляд їх лінгвокультурологічних характеристик. Лексико-семантичному розгляду підлягають лексичні одиниці (взяті з кулінарних рецептів) англійської мови, що означають назви страв, тобто «кулінароніми». Група «назви страв» займає одне з провідних місць у системі лексики за багатством і розмаїттям структурно-семантичних і граматичних форм.
Мета дослідження – виявити особливості такого типу тексту, як кулінарний рецепт.
Об’єкт дослідження – англійські кулінарні рецепти.
Предмет дослідження – лексико-семантичні особливості кулінарного рецепту як типу тексту.
Мета роботи: виявлення лексико-семантичних особливостей такого типу тексту як кулінарний рецепт.
У лінгвістиці існує безліч підходів щодо питання класифікації типів тексту, що ж стосується кулінарного рецепту, як представника окремого типу тексту, то всі кулінарні рецепти поділяються на кілька основних груп, серед яких можна виділити наступні: холодні страви та закуски, перші страви, другі страви, вироби з тіста, солодкі страви та напої. Кожна із цих груп, у свою чергу, поділяється на кілька підгруп. Кожна підгрупа відрізняється своїми особливими смаковими якостями, способом приготування, інгредієнтами, а також часом вживання.
У роботі представленні лінгвістичні особливості кулінарного рецепту, відображена його національно-культурна специфіка. Говорячи про структурну організацію, кулінарний рецепт є логічно зв'язаним текстом і складається в основному з декількох речень, мета яких – перерахування послідовності приготування страв. Речення в тексті кулінарного рецепту є наказовими.
Отже, в даному досліджені була зроблена спроба виявити лексико-семантичні особливості такого типу тексту як кулінарний рецепт.
ЗМІСТ
ТЕЗИ 2-3
ЗМІСТ 4
ВСТУП 5-7
РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ ЯК ОБ'ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1.Класифікація типів тексту 8-11
1.2. Переклад кулінарних рецептів 12-13
Висновки до Розділу 1 14
РОЗДІЛ 2 ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛІНАРНОГО РЕЦЕПТУ
2.1. Національно-культурна специфіка кулінарного рецепту 15-17
3.2. Структурна організація кулінарного рецепту 18-23
Висновки до Розділу 2 24-25
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................
ДОДАТКИ............................................................................................
ДОДАТОК 1………………………………………………………….
ДОДАТОК 2…………………………………………………………….
ДОДАТОК 3…………………………………………………………….
ДОДАТОК 4… ……………………………………………………………
ДОДАТОК 5…………………………………………………………………
ВСТУП
У тематиці лінгвістичних досліджень мовної номінації актуальним залишається розгляд лексико-семантичних особливостей різноманітних класів лексичних одиниць (Н. Панасенко, Г. Хмара, Я.Браницька, В. Теркулов, Н. Сітяніна та інші).
На сучасному етапі дослідження англійської кулінарної лексики уваги потребують питання лексико-семантичного моделювання назв страв, а також розгляд їхніх лінгвокультурологічних характеристик.
Лексико-семантичному розглядові підлягають лексичні одиниці (які ми візьмемо з кулінарних рецептів) англійської мови, що означають назви страв, тобто кулінароніми. Група "назви страв" займає одне з провідних місць у системі лексики за багатством та розмаїттям структурно-семантичних і граматичних форм і протягом декількох десятиліть викликає інтерес багатьох лінгвістів. Комплексний аналіз даної групи здійснювався на матеріалі різних мов і в різних аспектах, а саме: лінгвокультурологічному, зіставному, семантико-семіологічному та лінгвокогнітивному. Опис діалектних особливостей лексики харчування, як тієї, що відбиває первинну, наївну картину світу, є представленим у роботах З. Козиревої, Л. Анохіної, Є. Турчина, І. Лутовінової, З. Іскакової, Б. Бушмане, Н. Ганцовської. Ґрунтовний лінгвокультурологічний та культурологічний аналіз англійської, німецької, французької та російської лексики харчування проведено в дослідженнях А. Леонової та Ю. Воробйова.
Російські дослідники І. Міронова, О. Савєльєва та Н. Кацунова фокусуються на виявленні лексико-семантичних та лінгвокогнітивних особливостей кулінаронімів як складової концептосфери "ЇЖА".
Актуальність роботи. Вивчення закономірностей, пов'язаних із семантичною і структурною організацією текстів, перетворилося в останні десятиліття в окрему галузь лінгвістики. Незважаючи на це, розробка теоретичних і прикладних проблем у цій галузі ще далека від завершення. Особливо недостатньо вивченим є такий тип тексту як кулінарний рецепт. Це пов'язано,
перш за все, з приналежністю даного виду тексту до малого інформаційного жанру. Крім того, дослідження тексту кулінарного рецепту в порівнянні з текстом художнього твору раніше не викликало такого величезного інтересу серед філологів. Однак в останні роки у зв'язку зі збільшенням кількості різноманітних видань з кулінарії, текст рецепту починає привертати до себе підвищену увагу. Цим і зумовлена актуальність нашого дослідження.
Мета роботи полягає у виявленні лексико-сематичних особливостей такого типу тексту як кулінарний рецепт. Поставлена мета зумовлює розв'язання таких завдань:
1) дати класифікацію типів тексту;
2) розглянути види тексту кулінарного рецепту;
3) окреслити національно-культурну специфіку англійської кулінарного рецепту.
4) визначити структурну організацію англійської кулінарного рецепту;
Об'єкт дослідження – англійські кулінарні рецепти.
Предмет дослідження – лексико-семантичні особливості кулінарного рецепту як типу тексту.
Матеріалом дослідження слугують англомовні кулінарні рецепти з он-лайн ресурсів.
Для розв’язання поставлених завдань застосовано комплексну методику дослідження. У роботі використовуються такі методи дослідження:
1) загальнотеоретичний – для всебічного огляду питання, що розглядається;
2) метод аналізу і синтезу – для проблеми пошуку, розробки гіпотез, завдань
дослідження, для підведення підсумків дослідно-пошукової роботи,
формулювання висновків і рекомендацій;
3) методика безпосередніх складників – для подання та аналізу словотвірної структури слова та словосполучення у вигляді складових елементів;
4) метод узагальнення – для встановлення структурних особливостей англомовної кулінарної лексики.
РОЗДІЛ 1
ТЕКСТ ЯК ОБ`ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Під текстом розуміється логічно і структурно організована сукупність висловлювань, що характеризуються єдністю тематики [Скоблікова Є.С. Сучасна російська мова. Синтаксис простого речення. С. 165]. Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання певного комунікативного завдання. Висловлюючи думки і почуття, людина ставить конкретну мету – щось повідомити, про щось переконати тощо. Існує багато визначень тексту. «Текст – це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність» (І. Р. Гальперін)
1.1 Класифікація типів тексту.
Існуючі напрями у класифікації типів текстів різнобічно пов'язані із реальним різноманіттям тих комунікативних умов, у яких може статися формування тексту.
Тексти поділяються на:
- тексти письмові і усні;
- монологічні і діалогічні;
- тексти різних жанрів і стилів;
- різні функціонально-семантичні типи текстів, серед яких традиційно найчастіше виділяються тексти-описи, тексти-розповіді, текст-міркування ,текст-роздум.
Тексти письмові та усні, монологічні й діалогічні,
різняться також своєю логічною послідовністю та мовним оформленням. Так, наприклад, рівень розчленованості тексту залежить від стильової приналежності, жанру та обсягу
тексту. Максимальною єдністю володіють твори малих жанрів, особливо тексти
коротких інформаційних повідомлень, до яких відноситься
і кулінарний рецепт. І навпаки, великі наукові художні твори характеризуються зазвичай складною структурою. У рамках єдиного задуму в них розвиваються звичайно кілька відносно самостійних
тем і ліній викладу. При цьому в наукових творах зв'язок між окремими частинами логічно мотивований. У художніх творах таке мотивування може бути значно менш виразним, зумовленим не сформульованими безпосередньо естетичними і концептуальними установками автора. Це пов'язано з
різноманіттям можливостей сюжетно-композиційної побудови художніх творів.
Також тексти істотно різняться за рівнем «стандартизації». До таких можна віднести види офіційно-ділових
документів.Одні з них взагалі мають на увазі лише заповнення віддрукованих бланків з ідентичним текстом, затвердженими офіційними інстанціями (дипломи, атестати про закінчення навчальних закладів, свідоцтва про шлюб, народження, смерті і т.п.). Інші будуються на основі стандартної схеми (заяви, рецепти). Наприклад, рецепт передбачає такі компоненти як:
1) заголовок;
2) необхідні інгредієнти та їх кількість;
3) спосіб приготування;
4) кількість пропорцій.
Найбільшою творчою свободою оформлення тексту володіє автор художнього твору, хоча відомі
обмеження, пов'язані з родом літератури, жанром, впливом художніх традицій, естетичними смаками епохи в цій області.
Зв'язок між реченнями тексту здійснюється за допомогою різних прийомів і засобів. Найбільш загальними вимогами забезпечення зв'язності тексту є єдність його теми і логічно мотивована послідовність речень. Така послідовність є найбільш
елементарним і в той же час найбільш важливим проявом смислової та структурної організованості тексту.
Кожен текст повинен мати ряд обов'язкових ознак, про що свідчить походження терміну «текст» (від лат. textus — тканина, з'єднання) - загалом зв'язана і повністю послідовна сукупність знаків. Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання певного комунікативного завдання. Висловлюючи думки і почуття, людина ставить конкретну мету — щось повідомити, про щось переконати тощо. Існує багато визначень тексту. Наведемо окремі з них:
Найістотнішими текстовими ознаками є (А. П. Загнітко):
- цілісність;
- зв'язність;
- структурна організованість;
- завершеність.
У сучасному мовознавстві виділилися два підходи у лінгвістичних дослідженнях текстів:
- функціональна типологія (соціальні функції й мета використання текстів)
- структурна типологія (внутрішня організація текстів) (М. Р. Львов)
Засобами зв'язку в тексті можуть бути такі елементи, що забезпечують єдність стилю:
Змістові, логічні і психологічні зв'язки: а) єдність місця, часу, дійових осіб; б) зв'язок з минулим і майбутнім (єдність сюжету).
Літературні, риторичні засоби зв'язку: а) прийоми композиції літературного твору (сюжетні лінії, обрамлення тощо); б) дотримання законів жанру (байки, сонету, інтерв'ю і под.); в) побудова компонента тексту як риторичної фігури (анафори тощо).
Лексичні засоби зв'язку: а) вибір вдалого, доречного слова, використання синонімів; б) асоціативний вибір слів; в) займенникові заміни іменників; г) вживання антонімів, професійної, іншомовної лексики; ґ) вживання фразеологізмів; д) слова-узагальнення.
Граматичні зв'язки. Морфологія і синтаксис: а) сполучники, їх повтор; б) співвідносні зі сполучниками займенники, прислівники; в) питальні речення і відповіді на них; г) побудова тексту з однорідними членами речення; ґ) ланцюжковий чи паралельний зв'язок речень; д) вставні одиниці тощо.
Стилістичні зв'язки: а) весь текст витримано в одному стилі; б) відбувається доцільна зміна стилів.
Інтонаційні засоби (усне мовлення): а) інтонація початку і кінця абзацу, відповідні паузи; б) емоційні інтонації, тембр голосу; в) логічні, фразові наголоси, психологічні паузи тощо.
1.2.Переклад кулінарних рецептів
На перший погляд може видатися, що перекладати рецепти та меню просто, але це всього лише перше враження. Меню виглядає як звичайний список страв, а кулінарна книга, в свою чергу, як список рецептів із перерахуванням інгредієнтів та простими вказівками до приготування. Після багатьох років роботи над перекладами меню та кулінарних книг, для нас це завдання досі лишається непростим.
Опис страви в меню має представити клієнту її вміст і, до того ж, апетитно звучати. Зробити це не завжди просто. Наприклад, як перекласти певні грецькі страви на англійську мову? У Греції дуже чисельні та популярні страви із восьминога. Скажімо, назву закуски схожої на фрикадельки і приготовленої із восьминога, не можна перекласти як “octopus balls”. Тож як можна їх назвати? Вибір не великий: fritters, puffs чи croquettes. Проте, жоден із запропонованих варіантів не замінить грецького слова “Chtapodokeftedes” Також, в грецькій кухні багато страв із баклажанів (aubergine)та кабачків (courgettes) і ці слова чудово підходять для англійських страв, але вони відрізняються від американського варіанта – баклажан(eggplant) та цукіні ( zucchini). Інколи, краще транслітерувати грецьке слово, як у випадку із Мусакою (Moussaka) чи тарамасалатою (taramasalata) та додати до нього пояснення.
Наприклад:
Мусака – це шари баклажанів та м’ясного фаршу під соусом Бешамель.
Урешті-решт, певні речі мають бути повністю зміненими. Одного разу, ми мали перекласти рецепт приготування одного з видів грецького хліба, дослівний переклад його назви на англійську був – “Peasant Bread” (“Селянський хліб”). Грецька назва не мала ніякого негативного відтінку, а от англійські слова – несли його в собі. Отож потрібно було знайти інший спосіб передачі сільського характеру хліба, аби уникнути жартів, подібних до цього:”покладіть двох селюків у миску для перемішування”.
Переклад назв страв з французької на англійську не легший. Наприклад, як ви перекладете – “nuage de pommes de terre”? Французькою воно звучить відмінно та апетитно, але як щодо англійського варінта – “cloud of potato”? Теляча печінка із “échalotes aux vieux balsamique” звучить чудово, але у мене є сумніви щодо назви – теляча печінка із “shallots with old balsamic vinegar”, адже слово old не дуже апетитне; я б краще обрав інше, наприклад, “mature”. І мені б точно не хотілось з’їсти на обід – “thickly cut tuna tummy, pink cooked, covered with a sort of crumble…” (переклад назви дуже апетитної французької страви)!
Іншою проблемою для перекладачів страв є повне ігнорування об’єкту перекладу. Як багато людей знає, що таке “homity pie”чи “bulgar” [ще відоме під назвами: bulgur, burghul, bourgouri, pourgouri]? Як вони виглядають? Які вони на смак? І що потрібно робити із “ayam dan tembu satay”? Цю проблему можна вирішити, якщо скористатися спеціалізованими словниками та інтернетом, але я й досі не знайшла що таке “tembu”. Як не крути, але якщо ви ніколи не бачили і не куштували цей продукт – це справжня проблема. І останнє, але не менш важливе: перекладачам, які байдужі до їжі або не люблять іноземні страви, краще не перекладати кулінарію.
Переклад страв – це справжній виклик, але, наприклад, публікація іноземних рецептів англійською мовою, не на багато легше заняття. Компанія Litterae нещодавно видала книгу англійською мовою під назвою “Aubergines”, в ній зібрані рецепти з усього світу. Перш ніж було закінчено набір текстів, потрібно було прийняти серйозні рішення щодо розміру тиражу та мови книги; це дві важливі особливості маркетингу.
Адже норми Британського ринку значно відрізняються від норм ринків США та Канади. Тож ми зв’язалися з дистриб’ютором у США, щоб дізнатися про можливості продажу книги в Америці і ми не були здивовані, коли він порекомендував використати “eggplant” замість “aubergine”.
Інша річ, яку слід брати до уваги,при публікації кулінарних книг англійською мовою, це термінологія, що використовується в цій галузі. Британці використовують frying pans в той час як американці – skillets. Британці використовують французький вираз “au bain-marie” для позначення кухонної одиниці, що міститься в контейнері, що у сковорідці з водою, в той час як американці схиляються до “double boiler” [also called double saucepan].
Інгредієнти також можуть створювати проблеми. Певні інгредієнти із екзотичних рецептів, недоступні в Західній Європі і людина має знайти їм замінник, проконсультувавшись із автором книги, чи скориставшись власною уявою. Наприклад, в одному із екзотичних рецептів, опублікованих у книзі “Aubergines” , потрібен інгредієнт – “heart of a banana flower” . Незважаючи на те, що завдяки міжнародній торгівлі, в Європі доступно багато різних продуктів, шанси знайти квітки банана надзвичайно низькі. Щоб вирішити цю проблему потрібно використати продукт, який за своїм смаком та консистенцією схожий до того, який нам потрібен. В цьому випадку підійде серцевина пальми чи яблук.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
У лінгвістиці існує безліч підходів у питанні класифікації типів тексту. Це пояснюється, насамперед, великою кількістю комунікативних умов, в яких формується той чи інший текст.
Отже, всі тексти поділяються на монологічні і діалогічні, усні і письмові.
Так, структурно-змістовна цілісність залежить від стилю, жанру та обсягу тексту. Найбільш складною структурою мають великі наукові художні твори. А найбільша структурно-змістовна цілісність спостерігається саме в творах малого жанру.
Також тексти поділяються за ступенем свободи оформлення. Тексти офіційно-ділових документів більшою мірою стандартизовані і будуються, як правило, на основі стандартної схеми. Художні ж твори мають вільне оформлення.
Різниця текстів за принципом приналежності до певного типу і стилю мовлення пояснюється цілями і ситуаціями спілкування.
У існуючу класифікацію функціональних стилів входять формальна мова, який, у свою чергу, поділяється на: стиль наукової літератури, офіційний, газетний, публіцистичний стиль, а також неформальний мова (розмовний стиль).
Що ж стосується кулінарного рецепту, як представника окремого типу тексту, то в цьому випадку також є своя класифікація.
Отже, всі кулінарні рецепти поділяються на кілька основних груп, серед яких можна виділити наступні: холодні страви та закуски, перші страви, другі страви, вироби з тіста, солодкі страви і напої.
Кожна з цих груп, у свою чергу, поділяється на кілька підгруп. Кожна підгрупа кулінарних рецептів відрізняється своїми особливими смаковими якостями, способом приготування, інгредієнтами, а також часом вживання (вранці, в обід, ввечері).
РОЗДІЛ 2
ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛІНАРНОГО РЕЦЕПТУ
2.1 Національно-культурна специфіка кулінарного рецепту
У Великобританії більше, ніж в будь-якій іншій європейській країні, збереглася прихильність до усталених здавна традицій, побуту, звичок. Це позначається на багатьох сторонах як матеріальної, так і духовної культури населення. З кожним роком в процесі нівелювання побуту найбільшу етнічну стійкість зберігає їжа; досі зберігаються і деякі традиційні особливості кухні. Рецепти приготування багатьох страв сягають своїм корінням в глибоке минуле. Найбільшу популярність завоювали англійські м'ясні страви, яким в кулінарії даної країни присвячено близько 18% від всіх рецептів; наприклад, ростбіф, біфштекс, бекон входять в меню ресторанів всіх європейських країн. Вражає не тільки спосіб приготування цих та інших страв англійської кухні, але й оригінальні назви, наприклад, «Pork Fillet A l'Alsacienne», «Pork with Prunes», «Poor Knights», «Poor Mans Goose», «Love In Disguise» , «Blank Manng of Chicken», «Braised Beef And Musrooms», «Baked Gammon in Cider», «Williamsburg Chicken» [Culinarynet.com; Recipearchive.com.].
Однак у робочому середовищі м'ясо подають лише на обід. У будні більше їдять рибу – свіжу або копчену, яку перед вживанням відварюють. Стравам з риби відводиться приблизно 20%. Наприклад, «Herring Stir-Fry (Marguerite Patten)», «Salmon Mousse»,. «Salmon Stuffed Potato Skins», «Baked Flounder». Дуже люблять смажену рибу з картоплею, яку часто продають і їдять прямо на вулиці. Овочі не дуже урізноманітнюють англійський стіл (їм відводиться не більше 5%): найчастіше готують картоплю, ріпу й капусту. Однак круп'яних страв їдять багато. Практично жоден сніданок не обходиться без вівсяної каші або пшеничних, а іноді кукурудзяних пластівців з молоком. Ці страви займають в кулінарії Англії більше 23%: «Derbyshire Oatcakes», «Cornish Pasty» [Гузєєва К.А., трошки Т.Г. Англійська мова. Довідкові матеріали. C.92.].
Національна страва англійців – різні пудинги: м'ясні, круп'яні, фруктові та інші (більше 28%).
М'ясні й круп'яні пудинги подаються як другу страву Mushroom Pudding, Steak And Sausage Pudding Suffolk Fish Pie а солодкі – фруктові і ягідні – на десерт. У Великобританії взагалі їдять багато солодкого: «English Cheese Pie», «English Tea Cake», «Golden Syrup Biscuits», «English Crumpets», «English Crumpets», «English Crumpets», «English Cobblestone Bread», «Groaty Dick Pudding »,« Lemon sauce pudding»,« Lemon CakeMock Devonshire Clotted Cream »,« Moist Chocolate Cake »,« Rock Cakes »,« Roman Pie »,« Yorkshire Pudding ».
У святкові дні стіл англійців стає набагато рясніший. Деякі традиційні страви подають тільки в певні свята. На Різдво, наприклад, обов'язково готують Плам-пудинг і смажать індичку (в Шотландії і на півночі Англії – гусака). Ця страва дуже дорога, тому багато господинь з малозабезпечених сімей змушені купувати різдвяну індичку в кредит [Народи світу: історико-етнографічний довідник. С. 59.].
З напоїв найбільше поширений чай. Його п'ють і за сніданком, і після обіду, і ввечері. Чай заварюють міцним, його п'ють солодким, як правило, з молоком. В останні роки англійці стали вживати досить багато кави. З алкогольних напоїв найбільше п'ють пиво; особливо популярні його сорти – світлий легкий ель і міцний чорний портер. Навіть за межами країни відомі англійські міцні спиртні напої. Багато експортується, наприклад, шотландського національного напою – віскі. Для боротьби з пияцтвом спиртні напої продаються лише в певні години.
Як і в інших країнах, кухня англійців не однорідна. У різних її куточках готують по-різному. Але кращою самі англійці вважають йоркширську кухню. Тістечка з сиром, печеня з баранини, качиний паштет – все це гордість англійського меню. Багато рецептів не змінилися з часів бабусь. Традиційні англійські вироби до чаю: печиво, кекси, вафлі, тістечка.
Безперечно, англійці – прихильники традицій не тільки в кулінарії, а й виборі певних страв протягом усього дня. Так, наприклад, що може бути краще для англійця на сніданок, ніж його улюблені кукурудзяні пластівці з молоком і цукром, або тости з мармеладом, чай або кава [Немикіна А.І., Ракова К.І. 120 усних тем з англійської мови. C. 172].
Об одинадцятій годині у англійців традиційна перерва на чашечку чаю або кави. Опівдні, приблизно з години до двох, всі міські кафе переповнені. Це означає, що у Великобританії настав час ланчу. Однак перевагу супу англійці не віддають. Зазвичай вони з'їдають м'ясне блюдо і десерт. Жителі Англії люблять біфштекси, відбивні і ростбіфи, йоркширський пудинг або рибу з картоплею. Як правило, м'ясні страви подаються з великою кількістю овочів: бобами, горохом або кольоровою капустою. Ні в одній країні світу ви не зустрінете такого незрівнянного смаку соусу для овочів, як у Великобританії. Інгредієнти для цього соусу досить прості, але оригінальні: соняшникова олія, сіль, оцет, перець і майонез. На десерт, як правило, подають фрукти, пудинг або пиріг з чаєм.
Полудневий чай можна назвати прийомом їжі. Безсумнівно, чаювання є невід'ємною частиною англійської традиції. Міцний чай п'ють з цукром і вершками або з молоком. Такий чай відомий під назвою «англійський чай». І, навпаки, чай з лимоном в Англії вважається «російським чаєм». Увечері, після робочого дня, коли вся родина збирається за круглим столом, зазвичай подається м'ясне блюдо, потім компот або чай з пирогом.
Крім традиційних прийомів їжі жителі Великобританії дуже люблять всілякі пікніки. Вирушаючи відпочивати на природу, англійці, як правило, беруть з собою спеціально призначені для цих цілей корзини, наповнені гамбургерами і сендвічами, які готуються з тонко нарізаних шматочків хліба, змазаних маслом, і скибочок шинки, сиру, помідорів та листя капусти.
У цілому, звичайно, англійську кухню не можна вважати найкращою в світі ні за смаковими якостями, ні за критерієм здорового харчування. Просто мешканці Британських островів вважають за краще «хорошу звичайну їжу» [Немикіна А.І., Ракова К.І. 120 усних тем з англійської мови. C. 173.].
2.2 Структурна організація кулінарного рецепту
Кулінарний рецепт в англійській мові являє собою логічно
зв'язаний текст, присвячений приготуванню різних страв і складається, як правило, з кількох простих речень, мета яких – перерахування послідовності дій. Однак іноді зустрічаються і складнопідрядні речення: If you have any gaps left at the end, patch these up with any
remaining brioche, but make sure you save some for the base. When the tortillas begins to puff up or form air bubbles, flip it and
turn the heat down to medium low.
У синтаксисі англійської мови прості речення, у свою чергу, поділяються на непоширені і поширені [Бархударов Л.С. Структура простого речення. C. 99.]. У тексті англійського рецепту, як правило, вживаються поширені прості речення з відсутнім підметом. Наприклад: Sprinkle with fresh sliced basil. Remove to a plate and cut with a pizza
cutting wheel or sharp knife. Add
the sliced onions and cook, stirring occasionally, until the onions begin to soften. Add a pinch of sugar and the balsamic vinegar, cook for a few more minutes until the onions are thoroughly
softened and translucent. Remove from heat. Sprinkle each tortilla with half a cup of shredded Asiago cheese. Add bits of ricotta cheese, 1/3 cup for each tortilla. Sprinkle with mushrooms and with the slightly caramelized
onions. Sprinkle with a little salt and pepper.
До складу поширеного простого речення входить, крім головних членів речення (у випадку з кулінарним рецептом
– тільки присудок), і другорядні члени – означення, додаток та обставина. Другорядні члени речення пояснюють головні члени речення
Другорядні члени речення
можуть пояснюватися іншими другорядними членами речення, складаючи з ними поширені члени речення. Наприклад: Bake pizza in a hot oven for 1 hour. У цьому випадку другорядний член речення an oven (додаток) пояснюється іншим другорядним членом hot (означення), утворюючи з ним поширений додаток a hot oven.
Отже, розглянемо другорядні члени речення в тексті кулінарного рецепту.
Додаток. Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків як з
приводом, так і без приводу: whom? (Кого?), What? (Що?), To whom? (Кому?), By whom? (Ким?), About what? (Про що?)
Як і в
українській, в англійській мові додаток буває прямим і непрямим. У тексті рецепту, як правило, зустрічається прямий додаток. Прямий додаток означає особу або
предмет, на який
безпосередньо переходить дія, виражена перехідним дієсловом, як в
особистій і неособистій формі [Качалова К.Н., Ізраїльович Є.Є. Практична граматика англійської мови. С.375.]. Воно відповідає на питання whom? (Кого?) Або what? (Що?) І відповідає в українській мові додатку у знахідному відмінку без прийменника. Прямий додаток стоїть після дієслова. Наприклад: wash the potatoes thoroughly.
Прямий додаток в пропозиціях тексту кулінарного рецепту може бути
виражене:
- іменником(take vegetables,
heat oven, wash the fruit, add the strawberries);
- займенником (flip it and turn,place it all (except
thestrawberries) in a large pan with the caster sugar and 3 tbsp water);
- числівником (cook for 2 mins more, Line a
1.2-litre pudding basin, Heat 1 Tbsp olive oil, Preheat the oven to 450°F, weigh down with 2 x 400g cans
of tomatoes);
- інфінітивом (Pierce the air bubbles with a knife tip or the tines of a fork to
deflate them a bit. Spoon on a thin
layer of tomato sauce, using the back of the spoon to spread over the cheese. Use the pizza peel to
transfer the pizzas to the stone in the oven.).
Означенням називається другорядний член речення, який позначає ознаку предмета і
відповідає на питання what? (Який), what kind of? (Який), whose? (Чий?), Which? (Який, яке), how much, how many? (Скільки)
Означення звичайно відноситься до іменника. Значно рідше воно відноситься до займенників-іменників (займенника one і займенників, похідних від some, any, every, no).
У тексті кулінарного рецепту означення може бути виражене:
- прикметником (Put it in a large tin);
- дієприкметником(Take 7 boiled eggs);
- числівником (Mix with two hundred grams of sugar);
- займенником (Grate some carrots).
Обставина. Обставинами називаються другорядні члени речення, які позначають, як і за яких обставин (тобто Де? Коли? Навіщо? Чому? Тощо відбувається дія). Обставина звичайно відноситься до дієслова [Бонк Н.А. та ін Підручник англійської мови. C.79.].
Обставини в тексті кулінарного рецепту можуть позначати:
- Час (Put the pan into the oven for 25 minutes);
- Місце (Turn the pasty out on the table. Bake
in a moderate oven);
- Образ дії (Fry the salmon with great care. Peel the potatoes
thoroughly);
- Мета (Add some salt to mix vegetables);
- Ступінь (Do not toast muffins too quickly. Butter the pieces
slightly on both sides).
Обставини, що виражають ступінь, можуть відноситься
також до прикметників і прислівників. Наприклад: Fry the chips rather well. Boil chicken only slightly.
Обставини в кулінарному рецепті можуть
бути виражені:
- прислівником (Turn out the pie quickly);
- іменником з прийменником (Put the cream into the fridge);
- дієприкметником(While boiling, add some salt);
- інфінітивом (Put everything in a fridge to frozen);
- герундієм з прийменником (Wash beet before peeling).
Зв'язок між реченнями в тексті рецепту здійснюється за допомогою логічно вмотивованої послідовності. Так як текст кулінарного рецепту представляє собою інструкцію приготування різних страв, то основне смислове навантаження в речені несуть прості присудки, виражені дієсловом. У зв'язку з цим в реченні часто зустрічаються однорідні присудки з інтонацією перерахування. Наприклад, Wash, peel and boil the potatoes, rub through a colander, add the water; then dissolve the yeast and salt in it, and stir in sufficient flour to make a moist paste. [Структурний синтаксис англійської мови. C. 63].
Зв'язок між реченнями в тексті рецепту забезпечує смисловий повтор, який може здійснюватися в такий спосіб: а) буквальне повторення слова, яке виявляється «містком» для зв'язку з попереднім реченням (Take one big potato. Wash the potato.), б) замінює його займенник 3 особи (Pour the heavy cream into a bowl. Whip it until soft peaks form.); в) його синонім (Cut some potatoes, carrots, cucumbers, tomatoes and peppers. Mix vegetables, and add some salt.); г) слово не синонімічне, але позначає той самий предмет (Put cut into pieces fish in a pot. Pour a glass of water. Add some salt ... And put a pot in a moderate oven.), е) вказівний займенник, що виражає тотожність явищ або тотожність їх якісних і кількісних ознак (Cut bananas, grapes, oranges and apples. Add some cream. Mix it and put everything in a fridge.) [Солганик Г.Я . Синтаксична стилістика. C. 59.].
Залежно від мети висловлювання речення в англійській мові поділяються на такі види: розповідні, питальні, наказові й оклику [Качалова К.Н., Ізраїльович Є.Є. Практична граматика англійської мови. С.35.]. Текст кулінарного рецептускладається, як правило, з наказових речень. Наприклад: Cook the rice in double its volume of boiling salted water or, better still, in fish stock ... Peel and seed the cucumber and cut the flesh into pieces no larger than matchsticks ... Melt the butter in a flameproof casserole, add the sticks of cucumber and cook over medium-low heat for 2 minutes, just stirring occasionally ...
Наказові речення
слугують для спонукання до вчинення будь-якої дії. У кулінарному рецепті наказове речення, як правило, виражає вказівку на спосіб приготування різних страв.
Наказове речення може бути
як стверджувальним(Toss everything lightly and set aside for at least 40
minutes), так і заперечним(Do not toast muffins to quickly, otherwise the middle of them
will not be warmed through).
Дієслово в наказовому реченні
вживається у формі наказового способу. Дієслово в наказовому способі висловлює спонукання до дії і зустрічається як в позитивній, так і в заперечній формі. Стверджувальна форма наказового способу збігається за формою з інфінітивом (без частки to).
Наприклад: Peel and seed
the cucumber. Toss the ingredients gently but thoroughly to mix them well. Дієслово в наказовому
способі вживається тільки у формі 2 особи.
Заперечна форма наказового способу утворюється за допомогою допоміжного дієслова do і негативної частки not. Наприклад, Do not boil eggs to long. Do not toast bread to quickly. Порядок слів у наказовому реченні такий же, як і в розповідному. Наказове речення, проте, починається з присудка, оскільки підмет зазвичай не згадується.
Дієслово-присудок у наказових реченнях, перш за все, може вживатися в одній єдиній формі - у формі імперативу (Наприклад: Lay the fish on top of the cucumber, don't stir it in. Р ut the watercress into a food-processor and reduce it to green flecks. Melt the butter in a flameproof casserole.), в той час як в реченнях розповідна і питальна форма дієслова-присудка може бути в будь-якій формі (крім форми імперативу) - як теперішнього(I write letters every day. He speaks French very well. We shell send you the documents as soon as we receive them from Moscow), так і умовного способу (They covered the goods with canvas lest they be damaged by rain. I wish he were with us. The translation ill be finished tomorrow), так і минулого часу, оскільки це може також бути форма модального дієслова (He may have returned to Moscow. If I had a good dictionary I could translate the article. He cannot finish his work next week). [Качалова К.Н., Ізраїльович Є.Є. Практична граматика англійської мови. С.377].
Для наказових речень типовою є еліптична структура. Еліптичним (elliptical) називається речення, в якому принаймні одне слово представлене нульовим варіантом (Бархударов ...). Наприклад, Stir together the flour, salt, sugar, suet and dried fruit. Roll the pudding in the cloth and tie the ends tightly. Turn the pudding onto a hot dish and serve with custard. Хоча іноді зустрічаються і відхилення, тобто двоскладні речення з наявністю в них головних членів речення: як присудка, так і підлягає. Наприклад, Do not toast them too quickly, otherwise the middle of the muffin will not be warmed through.
Узагалі, проблема еліпса є однією з найбільш спірних в лінгвістиці, і те чи інше її трактування залежить від розуміння дослідником сутності мовних одиниць взагалі. Для традиційної нормативної
граматики англійської мови представляється безсумнівним, що будь-яке речення характеризується, перш за все, наявністю підмето-присудкової структури і що всяке відхилення від цієї структури
слід пояснювати як явище еліпса, тобто «Опущення» тих чи інших елементів структури речення [Бархударов Л.С. Структура простого речення. C.99].
Таким чином, усі ці ознаки характеризують структуру наказового речення кулінарного рецепту як вельми специфічну, відмінну від структури як розповідного, так і питальнього речення.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
У другому розділі представлені лінгвістичні особливості кулінарного рецепту, відображена його національно-культурна специфіка (на прикладі Великобританії), а також структурна організація.
Ні в одній іншій європейській країні не шанують звичаї і традиції так, як у Великобританії. Навіть деякі традиційні особливості кухні збереглися в цій державі до цих пір, а рецепти приготування деяких страв сягають своїм корінням в глибоке минуле.
Англійська кухня відома в усьому світі. Найбільшу популярність завоювали м'ясні страви (ростбіф, біфштекс, бекон). Однак самі англійці м'ясо їдять лише на обід. Вони більше полюбляють рибу, особливо смажену з картоплею. Овочі в Великобританії їдять мало, але круп'яні страви, особливо вівсяну кашу й пластівці, вважають за краще у великій кількості.
Національним блюдом англійців є всілякі пудинги. А в певні свята стіл у Великобританії не обходиться без деяких традиційних страв. Наприклад, на Різдво незамінним блюдом є плам-пудинг і смажена індичка. З напоїв найбільше поширений чай.
Крім традиційних переваг в кулінарії, англійці не зраджують своїм традиціям у виборі окремих страв вранці, в обідній час, а також увечері.
Говорячи про структурну організацію, кулінарний рецепт є логічно пов'язаним текстом і складається в основному з декількох речень , мета яких - перерахування послідовності приготування страв.
Речення в тексті англійського кулінарного рецепту є, як правило, простими поширеними, з відсутнім підметом. До складу такого поширеного речення входять і другорядні члени, виражені додатком, означенням і обставиною. Додаток в кулінарному рецепті зазвичай буває виражений іменником, займенником, числівником, інфінітивом. Обставина в кулінарному рецепті буває представлена прислівником, іменником з прийменником, дієприкметником, інфінітивом, герундієм з прийменником; і може позначати час, місце, спосіб дії, мету, ступінь. Крім того, речення в англійському кулінарному рецепті є наказовими з еліптичною структурою.
Зв'язок між реченнями в тексті рецепту може бути виражений за допомогою логічно вмотивованої послідовності, а також смислового повтору, який може здійснюватися за допомогою буквального повторення слова, заміни займенником третьої особи, але позначає той же предмет словом, вказівним займенником.
ВИСНОВКИ
Отже, в даному дослідженні нами була зроблена спроба виявити особливості такого типу тексту як кулінарний рецепт.
У процесі роботи над досягненням поставленої мети були вирішені супутні завдання, що дозволяє зробити наступні висновки.
Незважаючи на те, що останнім часом підвищився інтерес до кулінарного рецепту як типу тексту, і вчені починають звертатися до даної теми,але ,на жаль, це питання остаточно не вивчене. Існують різні класифікації типів тексту, що пояснюється численними комунікативними умовами його формування.
Отже, тексти можна розділити на письмові та усні; монологічні і діалогічні; тексти різних жанрів і стилів; а також різні функціонально-семантичні типи текстів, серед яких традиційно найчастіше виділяються тексти-описи, тексти-розповіді та тексти-міркування і т.д .
Кожен текст повинен мати такі обов'язкові ознаки: структурно-змістовна цілісність (цілісність); смислова зв'язність; тематична єдність (наявність однієї теми і основної думки); авторство та адресність; приналежність до певного типу і стилю мовлення в залежності від ситуації і цілей спілкування.
Говорячи про кулінарний рецепт, необхідно відзначити, що даний тип тексту підрозділяється також на декілька видів: холодні страви та закуски, перші страви, другі страви, вироби з тіста, солодкі страви і напої.
Крім того, нами були розглянуті лінгвістичні особливості англійського кулінарного рецепту, що включають в себе національно-культурну специфіку і структурну організацію.
Розглянувши національно-культурні особливості англійського кулінарного рецепту, можна зробити наступні висновки. Жодна нація в Європі не дотримується традицій у всьому, у тому числі і в кулінарії так,як англійці. На сніданок, наприклад, вони завжди їдять вівсяну кашу, яєчню з беконом, підсмажені скибочки білого хліба з апельсиновим джемом і, звичайно ж, чай, великими любителями якого вони є. Також нами було проведено підрахунок у процентному співвідношенні по популярності різних страв серед англійців.
Що стосується структурної організації кулінарного рецепту, то він, як правило, складається з кількох простих поширених односкладних речень з відсутнім підметом. Зв'язок між реченнями в тексті англійського кулінарного рецепта здійснюється за допомогою логічно вмотивованої послідовності, а також смислового повтору, який може бути виражений через буквальне повторення слова, заміну займенником третьої особи, не синонімічним, що позначає той же предмет словом або вказівним займенником.
У перспективі дослідження даної теми хотілося б розглянути питання, пов'язані з порівнянням англійських і українських рецептів, їх стилістичних, лексичних, синтаксичних та культурологічних особливостей. Не менш важливими і актуальними видаються питання, що стосуються назв і етимології використовуваних в них слів. Порівняння рецептів різних країн показує, як багато спільного мають ці народи, що, у свою чергу, сприяє їх кращому взаєморозумінню та зближенню.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Джерела
1.1. Ковальов Н.І. Російська кулінарія .- Ленінград: ИМА-Пресс, 1991. - 176 с.
1.2. Кулінарні рецепти: З «Книги про смачну і здорову їжу». - 3-е вид., Стереотипне. - М.: Агропромиздат, 1992. - 335 с.
1.3. Секрети домашньої кухні / Укл. Н.С. Філіппенко. - Мн.: ТОВ «тривіум», 1997. - 302 с.
1.4. Classic_culinary_arts.com.
1.5. Culinarynet.com.
1.6. Ebicom.net / kitchen / page / foodlink.htm.
1.7. Recipearchive.com.
1.8. Recipesourse.com.
1.9. Recipesourse.com / ethnic / Europe / british / indexall.html.
2. Науково-довідкова література
2.1. Арнольд І.В. Стилістика сучасної англійської мови (стилістика декодування). Учеб. посібник для студентів пед. ін-ів за фахом «Іноземні мови». Вид. 2-е, перероб. - Л.: Просвіта, 1981. - 295 с.
2.2. Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів. - М.: Сов. Енциклопедія, 1966. - С. 94.
2.3. Баранов М.Т. та ін, Укр. яз.: Справ. матеріали: Учеб. посібник для учнів / М.Т. Баранова, Т.А. Костяева, А. В. Пруднікова; Під ред. Н.М. Шанського. - 4-е вид. - М.: Просвещение, 1988. - 261 с.
2.4. Бархударов Л.С. Структура простого речення. М.: Видавництво Вища школа, 1966. - 199 с.
2.5. Бєлошапкова В.А. Сучасна російська мова: Синтаксис. - М.: Вища школа, 1977. - С. 167.
2.6. Бонк Н.А. та ін Підручник англійської мови. У 2 ч. / Н.А. Бонк, Н.А. Лук'янова, Л.Г. Памухіна. - Іваново: Фірма «Фора», 1995. -512 С.
2.7. Вейхман Г.А. Новий погляд на синтаксис англійської мови. М.: АСТ, 2002. - 257 с.
2.8. Гальперін І. Р. Стилістика англійської мови. Підручник. Вид. 2-е, испр. і доп. - М.: Вищ. школа, 1977. - 287c.
2.9. Гальперін І.Р. Текст як об'єкт лінгвістичного дослідження. М.: Вища школа, 1981. - С. 25-27.
2.10. Гузєєва К.А., трошки Т.Г. Англійська мова. Довідкові матеріали. - М.: Просвещение, 1988. - 292 с.
2.11. Зимова І.А. Предметний аналіз тексту як предмета творіння / / Смислове сприйняття мовного повідомлення (в умовах масової комунікації). - М.: Наука, 1976. - С. 57 - 64.
2.12. Іофік Л.Л.. Структурний синтаксис англійської мови. Ленінград: Видавництво Ленінградського Університету, 1972. -176 С.
2.13. Качалова К.Н., Ізраїльович Є.Є. Практична граматика англійської мови. - М.: Юнвес-Лист, 1998. - С.359.
2.14. Косоножкіна Л.В. Практична стилістика англійської мови М.: МарТ, 2004 - 192 с.
2.15. Кубрякова Е. С. Про текст і критерії його визначення. Текст. Структура і семантика. Т. 1. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2001. - С. 72-81.
2.16. Мюллер В.К. Англо-російський словник: 70 000 слів і виразів. Ізд.13. - М.: Сов. енциклопедія, 1967. - 912 с.
2.17. Народи світу: історико-етнографічний довідник / Гол. ред. Ю.В. Бромлей. Ред. колегія: С. А. Арутюнов, С.І. Брук, Т.А. Жданко и др. - М.: Сов. Енциклопедія, 1988. - 624 с.
2.18. Немикіна А.І., Ракова К.І. 120 усних тем з англійської мови. Київ: ГІППВ, 1997. -272 С.
2.19. Нікітіна С.Г. Текст як комунікативна і дидактична одиниця навчання. М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - C. 15-17.
2.20. Новий Великий англо-російський словник: У 3 т. / Апресян Ю. Д., Меднікова Е. М., Петрова А. В. та ін; За заг. рук. Апресяна Ю. Д. І Меднікової Е. М. - 5-е вид., Стереотип. - М.: Рос. яз., 2000.
2.21. Одінцов В.В. Стилістика тексту. - М.: Наука, 1980. - С. 121.
2.22. Реферовская Є.А. Лінгвістичні дослідження структури тексту. - Л.: Наука, 1983. - 172 c.
2.23. Севбо І.П. Про вивчення структури зв'язного тексту / / Лінгвістичні дослідження з загальної та слов'янської типології .- М.: Наука, 1966. - С. 16-32.
2.24. Сиволап І.К. Книга про смачну і здорову їжу. М.: Піщепроміздат, 1955. - 410 с.
2.25. Скоблікова Є.С. Сучасна російська мова
Синтаксис простого речення: Учеб. посібник для студ.пед.ін-тов М.: Просвещение, 1979. - 184 с.
2.26. Скребнев Ю.М. Основи стилістики англійської мови. Підручник для інститутів і факультетів іноземних мов. М.: Астрель; АСТ, 2003 - 224 с.
2.27. Солганик Г.Я. Синтаксична стилістика. - М.: Вища школа. 1973. - 132-170 c.
2.28. Тлумачний словник російської мови: 80 000 слів і вираз / Под ред. С.І. Ожегова, Н.Ю. Шведової - 4-е вид., Доповнене. - М.: Азбуковнику, 1999. - 944 с.
2.29. Трикова М.В. Стилістика англійської мови. Алма-Ата: Вид-во ДПІ 1985. - С. 13-43.
2.30. Шаповал В.В. Текст джерела як об'єкт аналізу для філолога та історика. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2001. - С. 4-11.